Мабуть, нема жодного вчителя, який не задавався б питанням, як покращити роботу в школі, підвищити інтенсивність роботи, рівень навчання та заохочення учнів. Як допомогти становленню в учневі не лише відмінника, але, передусім, людини з моральними та етичними принципами, успішної в професії та особистому житті.
Всі мої роздуми та психо-виховні потуги я спробую описати у вигляді міні-твору "Мій ідеальний день в школі". Така собі візуалізація )).
Отже, почну. Ранок. Такий собі осінньо-зимово-весняний ранок. Що в принципі, немає якогось значення, бо однаково він холодний, бо ми, по перше, в горах живемо, а по друге, уроки розпочинаються о восьмій годині, що теж не сприяє прогріванню навколишнього повітря, бо сонце, зазвичай, ще далеченько за горами ховається. Та то дрібниці. Головне, приходиш у світлу, чисту школу, із зеленими рослинами на підвіконнях та чепурними фіраночками на вікнах. З усіх боків лунає зростаючий гул школяриків різного віку та заклопотаних батьків, що приводять першокласників. І тут - один з найприємніший моментів - море "Добрий день, Оксана Степанівна!" та ще від учнів "від мала до велика". Як можна їх не нагородити посмішкою і "Добрий день" у відповідь!
Така окрилена піднімаюся на другий поверх. Там, чого гріха таїти, мій улюблений кабінет біології - просторий, світлий та теплий. На моїй ідеальній картинці в нього ще є нові вікна, з яких не дує, та всі радощі технічного прогресу (проектор, мультимедійна дошка, ноутбук або компютер).
Отже, знявши верхній одяг ( то в мене ж і переодягнутися є де - в ідеалі) з напрочуд хорошим настроєм пливу до учительської. Там маю взяти журнал. Там місце, де можна дізнатися шкільні і не лише новини. Там висять різні оголошення та графік замін. В реалі - вранці не люблю там бути, бо часто попадаю на якісь негативні новини (завтра, мабуть, мова йтиме про фальсифікації під час виборчого процесу 25.10.2015) або якісь жахіття. Як з такими думками йти на урок? На щастя, там трапляються і добрі люди, які подарують посмішку або комплімент, що буває, хоч і рідко. Але в ідеалі - завжди.
От. Взяла журнал і гордою походкою попрямувала в клас. Самій смішно яяк описую. Прямо не робота, а суцільне щастя. Клас. Діти вже біля робочих місць. На столах лише все необхідне для роботи (ніяких курточок, шапочок, рукавичок, пляшечок чи їжі), а парти в нас, в біологічному, розраховані лише для одного учня. Мені така організація дуже до вподоби. Хоча особливо ліниві (щоб носити книги) або незвиклі до роботи насамоті все таки зсувають парти докупи і сидять по двоє.
Таблиці до уроку готові ще напередодні. Дошка чиста. Дітки не сонні))).
Привітання до учнів. Для особливо сонних - коротеньку фіззарядку у вигляді потягань (віртуальне висіння на турнику по черзі однією, другою та обидвома руками). І .... перевірка підготовки, подання нової теми... Щось цікавого з практичного застосування знань. Найкраще, у формі відеоролика, мультфільму або презентації. Викладення оцінок. Похвала за роботу. І традиційне "Допобачення"... .
Перерва. Маленька перерва між першим і другим уроком. Десять хвилин, яких заледве вистачає, щоб викласти в щоденники оцінки та швиденько віднести журнал в учительську. Там поміняти його на інший. В класі вже будуть інші учні. З іншим настроєм, іншою підготовкою. А, можливо, і іншою темою))
Продовження буде....
Читати далі
